ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Система розвивального навчання ДРіМ

(В. В Давидова, В. В. Рєпкіна, С. Д. Максименка та ін.)

Цикл І (1 – 2 класи)

Загальна характеристика

«Освітня програма початкової освіти. Система розвивального навчання ДРіМ (В.В. Давидова, В.В. Рєпкіна, С.Д. Максименка та ін.)» (далі освітня програма з розвивального навчання) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.), Концепції «Нова українська школа» та нової редакції Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 з урахуванням змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 24.07.2019, на основі психолого-педагогічної теорії розвивального навчання та експериментально-генетичного методу, розроблених   Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим, В. В. Рєпкіним, С. Д. Максименком з участю 

О. К. Дусавицького, Ю. М. Швалба та інших українських учених.

Освітня програма з розвивального навчання окреслює рекомендовані підходи до планування й організації освітнього процесу для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, і містить:

• перелік та пропонований зміст освітніх галузей;
• загальний обсяг навчального навантаження; орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, а також логічну послідовність їхнього вивчення;  
• очікувані результати навчання здобувачів освіти в мовно-літературній

(українська мова та література) та математичній освітніх галузях;

• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою; - опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• рекомендації щодо освітніх програм закладів освіти.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей 

Освітню програму за системою розвивального навчання укладено за такими освітніми галузями:

1) мовно-літературною (рідномовна освіта: українська мова та література, мова та література національної меншини) (МОВ); 2) математичною (МАО).

Змістове наповнення освітніх галузей викладено у відповідних розділах програми. Запропонована в них логічна послідовність вивчення матеріалу є для розвивального навчання надзвичайно важливою, розкривається в змісті предметів і забезпечує умови для розгортання навчальної діяльності.

Компетентнісний потенціал зазначених галузей робить унесок у формування в дитини всіх ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою;  
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;  
• математична компетентність;  
• компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;  
• інформаційно-комунікаційна компетентність;  
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;  
• підприємливість та фінансова грамотність.

Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовна тривалість та можливі взаємозв’язки освітніх галузей

Освітня програма з розвивального навчання є відкритою та сумісною з Типовими освітніми програмами НУШ 1 та НУШ 2. Мовно-літературна та математична освітні галузі створені за єдиними методологічними принципами та складають діяльнісну основу навчання, що закладає підґрунтя для формування дитини як суб’єкта навчання. Решта освітніх галузей забезпечується за рахунок інших освітніх програм за вибором учителя.

До програми додано варіанти типових навчальних планів, що пропонують підходи до організації освітнього процесу в разі кореляції з Типовими освітніми програмами НУШ 1 та НУШ 2. (див. додаток). 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 

Очікувані результати першого циклу навчання подано в межах кожної освітньої галузі за змістовими лініями. Вони співвіднесені з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Програма з розвивального навчання ґрунтується на компетентнісному підході, тому не передбачає заучування здобувачами визначень понять. Діти в процесі навчальної діяльності аналізують, узагальнюють та моделюють досліджувані явища, виходячи на загальні способи діяльності, що забезпечує їм потенційні можливості досягнення життєвих цілей у різних ситуаціях. Такий підхід створює умови для природного запам’ятовування дітьми визначень найважливіших мовних та математичних понять.  

Програма з розвивального навчання повноцінно забезпечує формування спільних для всіх компетентностей наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

Рекомендовані методи та форми організації освітнього процесу

Очікувані результати навчання досягаються завдяки реалізації дослідницького методу та організації освітньої діяльності у формі колективного навчального діалогу (загальна, групова, парна дискусія), а також використання інших інтерактивних форм (проєктна діяльність, сюжетно-рольові ігри, драматизації, екскурсії тощо).

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

Початкова освіта за системою розвивального навчання здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Учні з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за системою розвивального навчання з іншого віку.

Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти в системі розвивального навчання  

Освітній процес у класах розвивального навчання здійснюється в умовах колективно-розподіленої навчальної діяльності за активної участі дітей в розв’язанні навчальних завдань. Навчальні завдання спрямовані на конструювання та опанування загального способу дії. Їх розв’язання здійснюється в умовах педагогіки партнерства – взаємодії між учителем, здобувачами освіти та їхніми батьками, а також між самими здобувачами освіти. 

Таке навчальне співробітництво вимагає інтерактивних форм навчання (загальнокласна дискусія, групово-дискусійна робота, парно-дискусійна робота). Організувати навчальне співробітництво вчитель / учителька може лише «зсередини» як рівноправний її учасник, партнер, виконуючи функцію фасилітатора. Таким чином, навчальне співробітництво є колективнорозподіленою навчальною діяльністю між учителем / учителькою  та здобувачами освіти. Така форма взаємодії сприяє вихованню в дітей поваги до інших, формуванню відчуття справедливості, умінь діяти в конфліктних ситуаціях, цінувати кожну особистість, тобто формуванню громадянських та соціальних компетентностей. 

Сформовані навички спілкування в межах класу стануть основою для більш широкої якісної взаємодії – міжкультурного спілкування іноземними мовами. Перебування дитини в ситуації вільного вияву свого «Я» (власних поглядів, вибору прийнятної для себе форми взаємодії, типу роботи) якнайкраще сприяє багатогранному розвитку особистості, зокрема формуванню культурної компетентності – творчої реалізації в різних галузях культури.  

У процесі навчальної діяльності дитина виявляє ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, у неї формується вміння організовувати свою діяльність для досягнення поставлених цілей, усвідомлення етичної цінності ефективної співпраці, що сприяє формуванню підприємливості та фінансової грамотності. 

Сформовані вміння глибокого аналізу явищ під час опанування мовнолітературної та математичної освітніх галузей забезпечать здобувачеві не лише вільне володіння державною мовою й математичну компетентність, а й стануть підґрунтям для формування таких ключових компетентностей, як екологічна, природнича, технічна.

Навчальна діяльність здійснюється в умовах свідомого самозмінювання здобувачів освіти, що забезпечує формування всіх її складових – мотиву (навчально-пізнавального інтересу), цілепокладання (уміння висувати мету та проміжні цілі), контролю, оцінювання, а також дій аналізу, узагальнення, моделювання, конкретизації. Таким чином, навчальна діяльність започатковує становлення потреби та здатності особистості навчатися впродовж життя, набувати інформаційно-комунікаційної, інноваційної компетентностей. 

Освітні програми закладів освіти, в яких класи працюють за системою розвивального навчання

Заклад початкової освіти формує свою освітню програму для класів розвивального навчання, використовуючи в повному обсязі запропоновану програму з розвивального навчання (мовно-літературна освітня галузь: рідномовна освіта – українська мова та література і математична освітня галузь), а для забезпечення інших освітніх галузей використовує інші програми чи складає самостійно на основі Державного стандарту початкової освіти.  

Освітня програма закладу початкової освіти, що сформована на основі «Освітньої програми початкової освіти. Система розвивального навчання ДРіМ (В.В. Давидова, В.В. Рєпкіна, С.Д. Максименка та ін.)», не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Крім освітніх компонентів інваріантної та варіативної складової, за рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вона може містити корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.  

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності – на вебсайті його засновника).

На основі освітньої програми заклад освіти складає навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.