КЗО "Навчально-виховний комплекс №66 "Гімназія - початкова школа - дошкільний навчальний заклад" Дніпровської міської ради

 





Правила поведінки при експлуатації побутових електроприладів

30 квіт. 2020
Основні правила поведінки при експлуатації побутових електроприладів

Основні  правила  поведінки  при  експлуатації побутових  електроприладів

 

При користуванні електричними приладами не можна:

        залишати без нагляду ввімкнені прилади;

        ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

        вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

        торкатися оголених місць при поломці розетки, порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу;

        вмикати несправні електричні праски, нагрівачі, інші електроприлади;

        протирати пил з увімкненого телевізора, наливати воду в увімкнений чайник;

        накривати нагрівальні прилади, використовувати їх у тривалому режимі;

        використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією;

        ремонтувати несправні електроприлади самостійно.

 

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу. Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

 

Класифікація електричних травм. У залежності від наслідків ураження, електричні удари можна поділити на п’ять ступенів:

 

        судомне, ледве відчутне скорочення м'язів;

        судомне скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, але без втрати свідомості;

        судомне скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;

        втрата свідомості і порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох цих порушень разом);

        клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

 

У побутових умовах переважна кількість електрообладнання є переносним, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції.

При пошкодженні електромережі, або коли обірвався чи оголився електричний провід, зламався електровимикач або розетка - не торкайтеся оголених місць точки електромережі, це може призвести до травми.

Використання електричних приладів не за призначенням, або невміле користування ними, може призвести до пожежі.

Електронагрівальні прилади, такі, як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші потрібно «включати» в електромережу справними.

Не залишайте без догляду і не забувайте своєчасно вимикати електроприлади, щоб не допустити пожежі.

Якщо щось потрапило до працюючого телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, треба в першу чергу їх вимкнути, і тільки потім діставати сторонній предмет. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

 

Надання першої домедичної допомоги при електротравмі. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.