ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                    Наказ Міністерства

                                                                                                    освіти і науки     

                                                                                                    ____________ №

Звіт

про завершення І (організаційно – підготовчого) етапу

дослідно – експериментальної роботи за темою «Розвиток учнівського дитячого об’єднання як чинник становлення  патріотично-громадянської активності особистості вихованця»

на базі комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 66 «Гімназія – початкова школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради»

за січень 2015 – лютий 2016 рік

       Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 39 від 22.01.2015 року « Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 66 «Гімназія – початкова школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради» на 2015-2020 роки» за темою «Розвиток учнівського дитячого об’єднання як чинник становлення  патріотично-громадянської активності особистості вихованця» протягом з січня 2015 по лютий 2016 рік проводилась  дослідно – експериментальна робота, згідно з програмою І (організаційно – підготовчий) етапу.

        Відповідно до плану та програми проведення І (організаційно – підготовчого) етапу були реалізовані наступні завдання:

     вивчено та проаналізовано педагогічний досвід з теми дослідно – експериментальної   роботи;

    вибірково проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові праці з питань розвитку  учнівського дитячого об’єднання;

     здійснено розробку нормативно – правового забезпечення дослідно –експериментальної роботи у навчальному закладі;

визначено рівень готовності педагогічного колективу до інноваційної діяльності в умовах експерименту;

визначено та уточнено функціональні обов’язків членів педагогічного колективу, батьків, учнів та представників місцевої громади щодо вирішення завдань експерименту;

     проведено педагогічні ради, батьківські збори, педагогічні читання , шляхом самоосвіти опрацьовано понятійний апарат;

сплановано та започатковано роботу тимчасових творчих колективів  з різних аспектів експериментального дослідження;

налагоджено творчу співпрацю з громадською організацією «Нове бачення», Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, благодійно організацією «Вчителі за демократію та партнерство», Дніпропетровським обласним еколого – натуралістичним центром, історичним музеєм імені Д.Яворницького;

підбито підсумки І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

         Одним із стратегічних пріоритетних  напрямків розвитку  навчального закладу  є створення умов для розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця.

 Важливим джерелом експерименту є вивчення та аналіз наукових підходів, педагогічного досвіду з проблеми дослідно – експериментальної роботи.

     Автори проекту Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності  ( Сухомлинська О.В., Боришевський М.Й., Чорна К.І., Тараненко І.Г., Рябов С.Г.) таким чином дають визначення основних понять :«громадянин» — людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування певними пpaвaми та для додержання обов'язків;   «процес розвитку і формування громадянина», тобто особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, самоактивність, творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, Батьківщиною. На відміну від інших розвинутих країн, де  виховання  громадянина – патріота майже повністю базується на політичній та правовій сфері діяльності громадянського суспільства, в Україні на сучасному етапі її розвитку  виховання, через відсутність відповідної правової та юридичної бази або її недієспроможності, багато в чому базується на морально-етичних засадах, тобто морально-етичні імперативи й цінності виступають головним критерієм ефективності  виховання. Серед технологій  виховання  громадян – патріотів  значне місце займають технології учнівського самоврядування.
     На основі результатів аналізу педагогічної літератури  встановлено, що термін «самоврядування»  не був однозначно визначений  у вітчизняній педагогіці. Одні педагоги розглядали його в широкому значенні (самоврядування включало в себе поняття самоорганізації та управління школою), інші – у вузькому (керування дітьми чітко визначеними сторонами життя школи). Самоврядування визначали як: засіб прищеплення учням громадських навичок та розвитку самодіяльності й індивідуальних організаційних якостей (Я. Чепіга, С. Сірополко, С. Русова); засіб виховання відповідальності колективу перед особистістю і особистості перед колективом (А. Макаренко); форму соціального життя і організацію всієї діяльності дітей (В. Таран, С. Кільколих, А. Залужний, В. Чашко); школу самовиховання, громадську майстерню (М. Зарецький); організацію життя і роботи дитячого колективу (С. Белоусов); відмову від авторитарності педагога і широке залучення дітей до педагогічної творчості (М. Пістрак).  На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема самоврядування учнів досліджується Є. І. Агарковою , В. М. Благініним , Я. Глінчевською , В. З. Кулик , М. І. Приходько  та іншими.          

            Надійним підґрунтям і системою орієнтирів  діяльності закладу  на І етапі стало вивчення та аналіз нормативно - правового  забезпечення експерименту:  Концепції національно-патріотичного виховання молоді; наказу Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»; наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;  листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи», Програми українського патріотичного виховання  дітей та учнівської молоді (автори І.Бех, К. Чорна, 2014 рік),програми національно – патріотичного виховання дітей та молоді м. Дніпропетровська на 2012 – 2016рр.

           Виходячи з вище сказаного, основним завданням педагогічного колективу навчального закладу є вміле поєднання  допомоги вчителів з розвитком самодіяльності  учнівського дитячого об’єднання. А це передбачає повне виключення авторитарно-адміністративних методів, глибоке переконання вчителів в силі свого впливу на кожну дитину, їх високий авторитет, вміння підтримати активність, творче відношення дітей до діяльності колективу. Ступінь готовності педагогічного колективу до діяльності в межах дослідно – експериментальної роботи  визначила  шкільна психолого - педагогічна служба . Поняття «психологічна готовність педагогів до дослідно-експериментальної діяльності» розглядається як цілісна система особистісно-професійних якостей суб’єкта, інтегрована за суттю, що проявляється у мотивації та ціннісно-смисловому ставленні до дослідно-експериментальної роботи, рефлексивно-прогностичних здібностях, здатності до усвідомленого вибору відповідної моделі діяльності. Отже, згідно результатів психологічного дослідження було виявлено рівень мотивації   за методикою Т.Елерса «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху». 

        Найбільша кількість респондентів мають середню мотивацію до успіху – 37,4%, зокрема у 21,9% респондентів виявлено надмірно високу мотивацію, висока мотивація виявлена у 34,4% респондентів, ще 6,2% показали низький рівень мотивації.  Загальні результати свідчать про переважання середнього рівня мотивації досягнення успіху у педагогів, і чим вище цей показник, тим нижче проявляється готовність до ризику, здатність експериментувати, відходити від перевірених способів діяльності. Проте було встановлено, що серед педагогічного колективу є респонденти, в яких несформована вмотивованість та розуміння сутності та специфіки дослідно-експериментальної роботи. 

          Інноваційність та адаптивність суб’єкту щодо вибору моделі роботи («Тест діагностики інноваційності суб’єкта») М. Кіртона

      За стилем мислення у педагогічному колективі найбільш чисельна група слабовиражених інноваторів – 53,1%, невеликий відрив між групою слабовиражених адапторів – 25% та інноваторів – 18,8%. Стиль мислення адапторів становить 3,1% респондентів. Переважаючим у педагогічному колективі  школи є наявність слабовиражених інноваторів. Даний тип мислення характеризується середнім рівнем готовності до змін, але з потенціалом, який потребує спрямування, педагоги цікавляться інноваціями, але побоюються їх реалізовувати, проявляти ініціативу. Характерною особливістю вчительського колективу являється відсутність респондентів, стиль мислення яких знаходиться на крайніх полюсах адаптивності та інноваційності, в тому числі, кількість адапторів та інноваторів також досить невисока. Отже, не зважаючи на те, що в цілому вчителі  схильні до інноваторського стилю мислення (всього – 72%), така інноваторська діяльність є невизначеною, недостатньо активною, недостатньо цілеспрямованою, а проекти слабовиражені інноватори можуть не доводити до кінця. Водночас такий колектив характеризується певною гнучкістю до нововведень, змін умов діяльності. Досить невисокий показник адаптивного стилю мислення відбивається на недостатній кількості педагогів у колективі, що підтримують стабільність, врівноваженість, традиційні підходи в роботі. Позицію  здатність до прогнозування було виявлено за тестом Л. Регуша «Здатність до прогнозування».

         Переважна більшість опитаних педагогів має середній рівень здатності до прогнозування – 77,4%. Низький рівень виявлено у 16,1% педагогів, високий рівень мають тільки 6,5%.

Таким чином, покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави до висновку, що педагогічний колектив школи на початку експерименту характеризується середнім рівнем розвитку мотиваційного компоненту психологічної готовності до роботи, що свідчить про достатню  вмотивованість педагогів та особистісну значущість професійної діяльності. Розвиток миследіяльнісного та прогностичного компонентів психологічної готовності знаходиться на середньому рівні, що виражається у домінуванні у колективі педагогів із слабовираженим інноваційним типом мислення та достатньою мірою вираженими прогностичними здібностями. За результатами діагностування організовано відповідну роботу з педагогами, в яких виявлено недостатній рівень розвитку необхідних особистісних якостей для успішного здійснення професійної діяльності.

Для упровадження результатів вивчення  педагогічного досвіду за темою дослідження створено методичний  і консультаційний центри, які вивчають запропонований вченими та передовою педагогічною практикою способи розв’язання поставленої проблеми.

   Керівництво дослідно-експериментальною роботою здійснюється науково-методичною радою.

Протягом звітного періоду проводилась підготовка педагогічного колективу до роботи на новому етапі дослідно-експериментальної роботи . На прийняття свідомого рішення педагогічного колективу щодо активної участі в  дослідно – експериментальній  роботі вплинула низка заходів:

організаційна нарада адміністрації навчального закладу за участю голів методичних об’єднань, членів батьківського комітету (обговорено специфіку діяльності закладу в умовах дослідно-експериментальної роботи (08.01.2015);

    організаційна нарада з вчителями – предметниками (створено робочі групи з питань організації I етапу експерименту) (15.02.2015);

науково-методичні консультації з представниками  Дніпропетровського науково - методичного  центру;

спільне засідання педагогічної ради, батьківського комітету та ради учнівського самоврядування «Удосконалення моделі експериментально – дослідницької школи за темою : «Розвиток учнівського дитячого об’єднання як чинник становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця» (протокол №1 від 13.10.2015);

засідання педагогічної ради «Звіт роботи НВК №66 на І етапі дослідно – експериментальної роботи» ( протокол №2  від 24.12.2015);

проведена декада педагогічної майстерності вчителів суспільствознавчих дисциплін та вчителів іноземної мови на тему: «Патріотично – громадянське виховання на уроках суспільствознавчих дисциплін та іноземної філології»(листопад – грудень 2015);

організовано теоретичний семінар класних керівників за темою дослідження, учасники якого знайомились із термінологією, нормативно-правовим забезпеченням, створенням банку інформації й необхідної навчально-методичної літератури, визначенням напрямів розробки програм підготовки класних керівників до здійснення педагогічного процесу формування соціальної зрілості підлітків через превентивне виховне середовище (23.03.2015);

проведено педагогічний лекторій «Від теорії до практики»  на тему: «Проблеми становлення патріотично – громадянської активності у науці і практиці» (24.03.2015);

регулярне проведення робочих інформаційних нарад зі складом творчих груп класних керівників;

робота консультаційного та методичного центрів для усіх бажаючих щодо організації виховної діяльності в умовах діючого експерименту;

засідання методоб’єднання класних керівників «Виховуємо громадянина патріота» (13.11.2015);

розроблено глосарій термінів із проблематики дослідно-експериментальної роботи (травень 2015);

взяли участь у всеукраїнській науково – практичній конференції «Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку» з презентацією досвіду «Соціальна практика розвитку патріотично – громадянської активності особистості вихованця через роботу учнівського дитячого об’єднання «Крила» (15.10.2015);

     започаткували  навчання лідерського складу учнів 5 – 8класів класів у  формі тренінгів;

     взяли  участь у міській та районній акції «Діти дітям»,  у волонтерському  русі;

   провели  День  учнівського самоврядування (30.11.2015).

             Програма I (організаційно – підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи виконана. Результати дослідно – експериментальної роботи висвітлено на  сайті навчального закладу.

         Для ефективного виконання завдань та програми II (концептуально-діагностичного) етапу передбачається:    

 розробити та опрацювати з педагогічним колективом Концепцію дослідницько-експериментальної роботи за темою дослідження;

підібрати психолого-діагностичний інструментарій, розробити та науково обгрунтувати критерії, показники, рівні становлення патріотично-громадянської активності  особистості вихованця;

підібрати  методики  і технології комплексного моніторингу експерименту;

здійснити діагностику готовності педагогічних працівників до реалізації психолого-педагогічних механізмів розвитку учнівського дитячого об’єднання;

підготувати базу  даних щодо діагностичних методик, необхідних для проведення педагогічного експерименту.

Науковий керівник                                                                  І.Д.Бех

Директор                                                                               Л.П.Коробка

Координатор                                                                          О.І.Кіян