«Розвиток учнівського дитячого об’єднання як чинник становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця» на базі комунального закладу освіти «Навчально-виховного комплексу № 66 «Гімназія – початкова школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради

на 2015-2020 роки.

Актуальність дослідження. Становлення і розвиток незалежної України, формування нових соціально-політичних відносин можливе лише за умови усвідомлення молодим поколінням особистої відповідальності за долю своєї країни. Відтак, патріотичне виховання учнівської молоді стає важливою складовою частиною процесу формування зрілої особистості – громадянина, справжнього спадкоємця і продовжувача національних традицій з активною громадянською позицією. Адже патріотизм – одне з найглобальніших людських почуттів, закріплених віками і тисячоліттями, що поєднує в собі любов до своєї, Батьківщини, рідної землі, свого народу, своєї матері, бажання зберегти історично-культурну спадщину і готовність до їх захисту. В основі системи патріотичного виховання має бути національна ідея як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Освіта працює для майбутнього, а отже передбачає розвиток нового типу особистості – людини відповідальної і здатної до прийняття самостійних рішень. У нормативно-правових документах, зокрема, Концепції національно-патріотичного виховання молоді, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49 підкреслюється, що головною домінантою є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активною за формою та моральною за змістом життєвої позиції.

Над вирішенням порушеної проблеми працювали І. Бех, М. Боришевський, Н. Горбич, Н. Завгородня, В. Караковський, А. Макаренко, В. Паламарчук, Л. Сохано. В. Сухомлинський, В. Сорокін, О. Тубельский, Виховання в учнях лідерських якостей, активної громадянської позиції, висвітлили в своїх працях М. Ананченко, І. Єрмаков, В. Оржеховська, М. Приходько, К. Слесик.

Як показує практика, виховання громадянина, патріота є не швидкоплинною акцією, а поступовим процесом. Адже неможливо раз і назавжди вирішити проблеми, пов’язані зі складним механізмом співжиття різних людей, різних соціальних, етнічних, релігійних, політичних чи економічних груп суспільства. Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті підростаючою особистістю громадянських якостей, соціального досвіду відіграють дитячі та молодіжні громадські організації. Учнівські об'єднання − це справжня школа життя, де на практиці набуваються уміння реального, «дорослого» самоврядування, формується готовність проявляти громадянсько - патріотичну активність.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дослідження «Розвиток учнівського дитячого об’єднання як чинник становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця».

Метою дослідження є розроблення та експериментальна перевірка системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично -громадянської активності особистості вихованця.

Об’єкт дослідження: процес становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця .

Предмет дослідження: система розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що процес становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця буде ефективним, якщо:

забезпечити цілісність і системність розвитку учнівського дитячого об’єднання;

забезпечити наукове проектування процесу становлення патріотично -громадянської активності особистості вихованця в умовах учнівського дитячого об’єднання;

запровадити інноваційні технології виховання патріотично - громадянської активності особистості вихованця.

Визначена мета та сформульована гіпотеза конкретизується у таких завданнях дослідно-експериментальної роботи:

вивчити стан розробленості проблеми розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця в теорії і практиці;

розробити Концепцію розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично - громадянської активності особистості вихованця;

з’ясувати сутність поняття «становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця »;

розробити та науково обґрунтувати критерії, показники, рівні становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця та дібрати відповідний діагностичний інструментарій;

розробити та експериментально перевірити ефективність системи розвитку учнівського дитячого об’єднання;

упорядкувати банк виховних технологій розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця ;

розробити методичні рекомендації з проблеми дослідження та впровадити їх у практику роботи навчального закладу.

Теоретико-методологічну основу експерименту становлять:

Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49; наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»; наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»; наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»; лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»; лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи», Програми українського патріотичного вихавання дітей та учнівської молоді (автори І.Бех, К. Чорна, 2014 рік).

Питанням патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, присвячені праці І. Беха, Т. Дем’янюк, Т. Гавлітіної, Ю. Завалевського, Г.Назаренко, Т. Окушко, Ю. Прокоповича, В. Сагарди, К.Чорної та інших.

Філософсько-педагогічні та культурологічні підходи до аналізу системи патріотичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі, а також досягнення педагогіки в галузі дослідження процесу виховання, висвітлені в працях І. Беха, Ю. Бондаренка, Г. Ващенка, О. Вишневського, О. Гаденки, М. Іванчук, В. Каюкова, Б. Кобзаря, В.Кременя, В.Кузя, Г. Назаренко, І. Огієнка, С. Русової, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, Я. Чепіги, К. Чорної, В. Шахненка.

Науково-педагогічні принципи дослідно-експериментальної роботи:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантність до культури усіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип гуманізації виховного процесу означає, що вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини; виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до власної поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

- принцип самоактивності і саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень. Поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип культуровідповідності, що передбачає органічну єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес. Завдання патріотичного виховання зорієнтовані на реальні соціально-економічні умови і передбачають виховання у дітей готовності до захисту Вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем.

Методи дослідження:

теоретичні − аналіз наукової літератури, що забезпечує розгляд загальних питань теорії і методології досліджуваної проблеми, визначення понятійно-категорійного апарату;

емпіричні – аналіз нормативних документів й інструктивно-методичних матеріалів, вивчення й узагальнення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів з проблеми дослідження; педагогічне спостереження, опитування, анкетування;

статистичні – методи математичної статистики з метою порівняльного аналізу результатів дослідження.

Основний метод дослідження – педагогічний експеримент.

База дослідження - комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс № 66 «Гімназія – початкова школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у:

розробленні Концепції дослідження та відповідної системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця; науковому обґрунтуванні відповідно діагностичного інструментарію;

подальшому розвитку наукових уявлень про сутність поняття «становлення патріотично- громадянської активності особистості вихованця »;

удосконаленні форм і методів становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця в умовах учнівського дитячого об’єднання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що буде:

впроваджено у практику Концепцію та систему розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

упорядкувано банк технології виховання патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

розроблено методичні рекомендації з проблеми дослідження та впроваджено їх у практику роботи навчального закладу.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься: методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень; комплексним використанням теоретичних і емпіричних методів, відповідних об’єкту і предмету дослідження; об’єктивністю критеріїв, показників оцінки кількісних та якісних результатів педагогічного експерименту; застосуванням методів математичної статистики для обробки експериментальних даних; результатами практичного впровадження основних теоретичних положень наукового дослідження у роботу навчального закладу.

Етапи дослідно-експериментальної роботи (2015 − 2020 роки)

І (організаційно-підготовчий) етап (січень 2015 р. – лютий 2016 р.):

проаналізувати нормативно-правові документи з проблеми дослідження;

вивчити стан розробленості проблеми розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця в теорії і практиці;

розробити нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи (локальні нормативно-правові документи на рівні навчального закладу );

вивчити та проаналізувати педагогічний досвід з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково-методичної підтримки експерименту; досвід роботи педагогічних працівників Черкащини.

проаналізувати вхідну діагностику готовності вчителів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи;

сформувати тимчасові творчі колективи учителів за темою дослідно-експериментальної роботи;

провести педагогічну та науково-методичні ради, інструктивно-методичні наради з проблеми експерименту;

з’ясувати сутність поняття «становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця»;

підготувати та провести педагогічні ради, тренінги та семінари для вчителів відповідно до теми дослідження;

організувати інформаційно-методичне забезпечення дослідно-експериметальної роботи;

налагодити співпрацю та підписати угоди про співробітництво з , вищими навчальними закладами, громадськими організаціями тощо;

підбити підсумки І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІІ (концептуально-діагностичний) етап (березень 2016 р. – лютий 2017 р.):

розробити Концепцію розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

здійснити діагностику готовності педагогічних працівників до реалізації психолого-педагогічних механізмів розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично-громадянської активності особистості вихованця;

розробити та науково обґрунтувати критерії, показники, рівні становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця та дібрати відповідний діагностичний інструментарій;

упорядкувати банк виховних технологій виховання патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

підбити підсумки ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІІІ (формувальний) етап (лютий 2017 р. – березень 2019 р.):

експериментально перевірити ефективність системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

практично апробувати розроблене навчально-методичного забезпечення з проблеми експерименту;

розробити методичні рекомендації щодо впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

провести консультування та навчання вчителів, батьків, представників місцевої громади з питань розвитку розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

провести комплексний моніторинг стану патріотично – громадянської активності учнівської молоді;

визначити оптимальні психолого-педагогічні механізмів розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

підбити підсумки ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІV (узагальнювальний) етап (квітень 2019 − червень 2020 р.):

здійснити порівняльний аналіз результатів концептуально-діагностичного і узагальнювального етапів експерименту;

визначити співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями дослідно-експериментальної роботи;

оформити методичні рекомендації за результатами дослідно-експериментальної роботи;

поширити досвід результатів дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у фаховій пресі.

здійснювати популяризацію результатів дослідно-експериментальної роботи серед інших загальноосвітніх шкіл міста, області та України;

визначити ефективність розробленої системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

узагальнити основні теоретичні та практичні висновки дослідно-експериментальної роботи;

підбити підсумки експерименту.

Очікувані результати:

Ефективна система розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця.

Банк виховних технологій розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця;

Методичні рекомендації, щодо впровадження ефективної системи розвитку учнівського дитячого об’єднання як чинника становлення патріотично – громадянської активності особистості вихованця, положення дитячих об’єднань з проблеми дослідження.

Склад науково-методичної ради:

Науковий керівник: Бех Іван Дмитрович, доктор психологічних наук, академік, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (голова).

Науковий консультант: Кириленко Світлана Володимирівна, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.

Консультанти:

Саєнко Олена Володимирівна, директор науково-методичного центру управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради (заступник голови).

Координатор - Кіян Ольга Іванівна, старший науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.

Відповідальні виконавці:

Коробка Людмила Петрівна, директор НВК № 66 м. Дніпропетровська;

Величко Світлана Олександрівна, заступник директора з науково – методичної роботи;

Баля Любава Григорівна, заступник директора виховної роботи, керівник творчої лабораторії;

Курило Вікторія Анатоліївна, заступник директора з навчально - виховної роботи, керівник творчої лабораторії;

Кузік Олександра Семенівна, заступник директора з навчально - виховної роботи, керівник творчої лабораторії;

Кисельова Олена Володимирівна, педагог – організатор, куратор дитячого об’єднання;

Портнова Єлизавета Михайлівна, вчитель історії, керівник клубу «Дебати»;

Корнієнко Олена Григорівна, вчитель математики, керівник музею Бойової Слави;

Марченко Наталія Олексіївна, практичний психолог;

Лобзенкова Наталія Валеріївна, соціальний педагог;

Сиромашенко Віктор Анатолійович, учитель з предмету «Захист Вітчизни», заступник голови ради воїнів інтернаціоналістів Жовтневого району;

Дехтярьова Ірина Олександрівна, голова батьківського комітету;

Гром Валентина Кононівна, член ради вчителів – ветеранів;

Агапова Олександра, учениця 9-Б класу, президент учнівської республіки «Крила».

Науковий керівник І. Д. Бех

Директор Л. П. Коробка

Координатор О. І. Кіян

КЗО "Навчально-виховний комплекс №66 "Гімназія - початкова школа - дошкільний навчальний заклад" Дніпровської міської ради

Робота над експериментом